Концепция стратегического развития города Киева

Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.
Розробка Генерального плану міста здійснюється на виконання Указу Президента України №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київради «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025р» від 18.09.2008р № 262/262.
Аналіз сучасного стану розвитку міста свідчить про невідповідність фактичного розвитку міста прогнозам чинного Генерального плану розвитку міста та його приміської зоні до 2020р. Мають місце розбалансування розвитку транспортної системи, соціальної сфери та розселення населення, неупорядкованість функціонального використання території, не належний розвиток столичної інфраструктури. Нежиттєздатними виявилися прогнози чинного Генерального плану щодо створення нової адміністративно-територіальної одиниці – Київського столичного округу.
Для урахування громадських інтересів та зважаючи на багатоплановий характер проблем розвитку міста КО «ЦМА» залучила до розробки проекту більше 20 науково-дослідних проектних організацій та мешканців міста. З цього приводу буде проводитись ряд заходів за участі громадськості міста щодо обговорення проблемних питань, які втілюватимуться у новому Генеральному плані.

Аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва свідчить, що протягом 2002-2009 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік на даний час досягнута та перевиконана, в той же час ряд заходів, особливо у соціальній сфері, розвитку транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані недостатньо.

Заплановане збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок території Київської області є мало вірогідним.

Чисельність постійного населення досягла 2724,2 тис. осіб і перевищила прогнози на 2020 рік чинного Генерального плану, а чисельність фактичного населення.

Загальна площа житла вже перевищила заплановану чинним Генпланом на 2011 рік і досягла 58 млн. кв. м, у зв’язку з випереджальним зростанням чисельності населення середня житлова забезпеченість в місті збільшилася лише на 1,1% до 20,6 кв. м на 1 особу.

На лівобережжі проживає 36,2 % жителів міста, а розміщено лише 19,7% робочих місць, внаслідок чого щоденно спостерігаються надмірні пасажиропотоки до центральних районів правобережжя та транспортні колапси на автомагістралях та мостах.

Будівництво об’єктів соціальної сфери здійснювалося з перевищенням показників чинного Генплану, однак забезпеченість цими об’єктами недостатня, особливо у спальних масивах лівобережжя.

В зонах охорони пам'яток культурної спадщини ряд новобудов своїми немасштабними формами погіршують традиційний характер середовища, позбавляють пам'ятки їх історичного композиційно-архітектурного значення.

При випереджальному зростанні автомобільного парку із значним відставанням відбувалося будівництво мостів, доріг, розв’язок, ліній метрополітену.

Ключовi проблеми:

• брак транспортної, логістичної інфраструктури, об’єктів управління та менеджменту, фінансової сфери та банків, потужностей готельного господарства та інфраструктури туристсько-екскурсійного обслуговування, виставково-ярмаркових послуг для повноцінного використання вигідного транспортно-географічного положенням міста на перехресті транснаціональних транспортних маршрутів і коридорів;
• нераціональне використання промисловими підприємствами земельних ресурсів, розташування низько технологічних, економічно не ефективних для міста та екологічно шкідливих виробництв;
• невідповідність між високою економічною активністю населення та інфраструктурно-просторовим забезпеченням підприємницької діяльності;
• недостатній розвиток інфраструктури для забезпечення діяльності Президента України, Уряду України. органів державної влади, міжнародної діяльності та інших державних інтересів;
• недостатні обсяги будівництва якісного та доступного для киян житла, житла для молодих сімей та соціального житла для верств населення, які потребують соціальної підтримки;
• надмірна соціальна стратифікація населення, орієнтація високозабезпеченої частини киян на «елітний» рівень життя та обмежені можливості основної частини мешканців.

Недооцінка цих чинників призвела до диспропорцій містобудівного розвитку, погіршення умов життєдіяльності, транспортного та соціального обслуговування населення.

Усе це викликає необхідність перегляду Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року і розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року, спрямованих на вирішення зазначених проблем.

источник: КО «Інститут Генерального плану міста Києва»